У сучасній педагогічній діяльності, а саме на уроках літературного читання, стають все більш важливими і невід’ємними нові методи та прийоми роботи. Адже читання – один із основних компонентів розвитку мовленнєвої діяльності та інтелекту молодших школярів. Тому особливу увагу необхідно звертати на формування в дитини інтересу до книги, уміння працювати з різними жанрами творів, забезпечуючи цим максимальний вплив літератури на учня.
Ефективність навчання залежить від уміння вчителя правильно підібрати методи та
прийоми для роботи з учнями відповідно до їхніх вікових та психофізіологічних
особливостей. Якщо методи підібрано правильно, то в дітей виникає бажання
сприймати матеріал осмислено, в повному обсязі, підвищується їхня активність на
уроці, зацікавленість у вивченні нового матеріалу, виробляється самостійність
щодо розуміння прочитаних творів, а також розвивається творчість та
креативність учнів, які проявляються у виконанні практичних завдань.
У 20-х роках XX ст. власні класифікації методів навчання запропонували І.
Лернер, М. Данилов, Б. Єсипов, С. Петровський, Ю. Бабанський. Найпоширенішою
класифікацією, в основу якої покладений цілісний підхід до процесу навчання,
запропонував Ю. К. Бабанський. У своєму дослідженні він виділив такі види
методів:
1.
Методи організації і здійснення навчально – пізнавальної діяльності:
1.
Словесні, наочні, практичні;
2.
Індуктивні, дедуктивні;
3.
Репродуктивні, пошукові, проблемно – пошукові;
4.
Методи самостійної роботи.
2.
Методи стимулювання і мотивації навчання:
1.
Методи стимулювання і мотивації навчання;
2.
Методи стимулювання і мотивації обов’язку і відповідальності у навчанні.
3.
Методи контролю і самоконтролю в навчанні:
1.
Метод усного контролю;
2.
Метод письмового контролю;
3.
Метод тестового контролю;
4.
Метод програмованого контролю;
5.
Метод практичної перевірки;
6.
Метод самоконтролю;
7.
Метод самооцінки. [1, c. 119]
Проаналізувавши методи, запропоновані Ю. Бабанським, визнаємо, що вони досі
залишаються актуальними у роботі з учнем, адже забезпечують всі необхідні види
діяльності для успішного засвоєння навчального матеріалу. Кожен з цих методів
має практичне застосування під час проведення різних типів уроків, адже для
впровадження всіх навчальних завдань необхідно організувати навчально –
пізнавальну діяльність учнів, стимулювати їх до активного засвоєння знань,
умінь і навичок, навчити учнів здійснювати самоконтроль своєї роботи.
Застосування різноманітних методів дає можливість реалізувати всі навчальні
вимоги.
Але в сучасній педагогіці існує більш удосконалена та диференційована
класифікація методів, яку розробив М. Кудряшов; а саме:
1.
Метод творчого читання;
2.
Репродуктивний;
3.
Евристичний;
4.
Дослідницький.
Для методу творчого читання характерні такі види навчальної діяльності: читання
учнями художнього твору в класі і вдома, виразне читання, прослуховування
твору, художня розповідь, переказування, ілюстрування прочитаного малюнками.
Репродуктивним методом не варто нехтувати, оскільки суть його
полягає в тому, що знання часто даються учням і в готовому вигляді.
Під час евристичної бесіди вчитель організовує не повідомлення чи виклад знань,
а їх пошук за допомогою різних засобів. Учні самостійно доходять висновків під
керівництвом учителя.
Щоб активізувати учнів до виконання вправ, створити позитивний емоційний настрій, підвищити інтерес до вивчення навчального матеріалу, вчитель у своїй роботі повинен уникати одноманітності роботи, використання тих самих методів та прийомів на кожному уроці. Саме для того, щоб урізноманітнити викладення навчального матеріалу, використовують різноманітні методи організації освітнього процесу.
Однією з найактуальніших проблем сучасної освіти – вплив інформаційного стресу на здоров’я дітей. В учнів важливо сформувати уміння грамотно обробляти інформацію. І тут не обійтися без розвитку пам’яті. Методика занять із дітьми передбачає розвиток логічного мислення, а також дає можливість якийсь обсяг фантастичного матеріалу запам’ятовувати механічно.
В основу програми розвитку пам’яті взято систему ейдетики й основні мнемотехнічні прийоми: ланцюговий, акровербальний та метод «Місяць».
Розглянемо їх детальніше.
1.
Ланцюговий метод
Він будується на ланцюгових асоціативних зв’язках. Свідомо придумуючи якісь
асоціації й відшукуючи їх у заздалегідь передбачених випадках, учні посилюють
контроль над записом інформації в пам’яті, від чого шанси на спогад зростають.
Міцному збереженню матеріалу в пам’яті допомагає впорядкована мережа асоціацій.
Пошук асоціацій швидко перетворюється в захоплюючу гру.
2.
Акровербальний метод («акро» - край, «вербо» - слово).
Даний метод полягає в роботі над придумуванням віршиків, жартівливих фраз, у
яких зашифрована певна інформація.
3.
Метод «Місяць»
Такий метод заснований на зорових асоціаціях: потрібно чітко уявити предмет,
який передбачається запам’ятати та об’єднати його образ із образом певного
місяця, який легко відновлюється в пам’яті. Представлений метод не потребує
пошуку логічних асоціацій, адже сама система запам’ятовування заснована на
асоціаціях, що визначаються послідовністю предметів і місць. [3, c.44-45]
За допомогою ейдетичних методів відбувається активний розвиток обох півкуль
головного мозку, тим самим підвищується працездатність, емоційний стан учня,
також покращуються взаємини у колективі, розвиваються творчі здібності.
Сформувавши у дитині позитивні емоції, ми стимулюємо її до ефективної праці та
кращого засвоєння знань, умінь та навичок.
Наступним дієвим методом, який застосовується на уроках літературного читання,
є театралізація. Саме він допомагає пожвавити урок цікавими дійствами дітей,
сприяє швидкому та якісному засвоєнню знань. Також розвиває творчу уяву і
фантазію молодшого школяра, допомагає пристосуватися до умов у соціумі.
У шкільній практиці на уроках читання учні не тільки читають, а й інсценізують
всі твори, які придатні для цього, цікавим є те, що кожен учень може змінювати
вчинки персонажів твору. Від цього змушені змінювати свою поведінку й інші
герої. Це спонукає дітей приймати рішення, висловлювати своє ставлення до того
чи іншого вчинку. [2, c.14-15]
Ролі необхідно змінювати для того, щоб сильний у знаннях учень розумів,
що може проявити повагу, підтримати, допомогти комусь, і цим самим буде пишатися, що своїм вчинком він
приніс задоволення собі та однокласнику. А слабший у навчанні учень у цей час
розуміє, що може навчатися краще.
Головна мета кожного вчителя полягає у тому, щоб створити ситуацію успіху для
кожного школяра, адже від цього залежить і досягнення успіху в житті учня,
допомогти йому повірити у власні сили.
Створення ситуації успіху неможливе без урахування індивідуальних особливостей
учнів. Адже вона повністю базується на особистісно – орієнтованому підході до
процесу навчання і виховання.
Цікавими та актуальними у сучасній методиці є акмеологічні прийоми навчання
літературного читання.
Прийом «Повір у себе»
Під час цього прийому доцільно використовувати ланцюжок заздалегідь продуманих завдань для кожного учня, практикувати різнорівневі картки – завдання, частина з яких містить
прихований інструктаж про способи виконання навчального завдання.
Прийом «Особисте відкриття»
Використовується підготовлена вчителем заздалегідь навчальна ситуація,
спрямована на вивільнення в дитині внутрішньої енергії, що проявляється в
усвідомленні нею власних здібностей; у такий спосіб формується її творчий
потенціал. На уроках літературного читання можна запропонувати учням самостійно
скласти вірші за поданими римами.
Прийом «Констатація успіху»
Учитель фіксує кожний успіх дитини, можливо, і незначний на перший погляд, але таким чином він надихає учня на нові досягнення. Створюючи ситуацію
успіху, учитель допомагає дитині емоційно пережити успіх не результату всієї
роботи в цілому, а окремої її частинки. [4, c.17]
Головними елементами у створенні ситуації успіху виступають, звичайно, любов до
учнів, а також їхня незгасаюча віра у свої можливості. Адже надія на успіх живе
у кожній дитині.
Аналіз ефективних методів і прийомів показав, що їх використання необхідне на
кожному уроці літературного читання, адже такі заняття проходять цікаво та
продуктивно, кожна дитина прагне проявити свої таланти, а також творчі
здібності, досягти успіху у своїй діяльності. Одночасно з цим в учнів виникає
бажання читати художню літературу, журнали, а також дитячі газети.
Література
1. Фіцула М. М. Педагогіка: Посібник / М. М. Фіцула. – Київ: вид. центр
«Академія», 2002. – 119 с.
2. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2016. -
№7. – С. 14-15.
3. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2016. -
№5. - С. 44-45.
4. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкове навчання. –
квітень 2016. - №10-11(446-447). - С. 17-18.
5. Біляєва О. Г. Методика використання сучасних методів на уроках української
мови та літератури/ О. Г. Біляєва// Українська мова та література в початковій
школі. 2017. – №2. – С. 37-39.
Немає коментарів:
Дописати коментар